Сергій Риков: Короткозорість - це бич усіх розвинених країн

Ви ніколи не замислювалися над тим, як страшно втрачати зір, над тим, що таке сліпота? Найімовірніше, ні. Просто, поки з очима все гаразд, можливість чітко бачити сприймається як щось належне. Так, принцип «що маємо, не зберігаємо» спрацьовує і в цьому випадку.

Цікаво, що на людський зір зараз сильно впливає технічний прогрес. З одного боку, сучасне офтальмологічне обладнання допомагає ефективно та своєчасно виявляти проблеми, проводити складні операції і так далі. З іншого ж, саме різноманітна електроніка сприяє тому, що ми бачимо все гірше і гірше.

Про те, з якими проблемами доводиться стикатися українцям, і як їх можна вирішувати, Forum'y розповів головний позаштатний офтальмолог МОЗ України, доктор наук, професор Сергій Риков.

- Сергію Олександровичу, перше запитання, напевно, буде більш загальним. Які тенденції зараз зі здоров'ям очей в українців?

- Можна констатувати, що зараз збільшилася кількість захворювань очей. Але сталося це тому, що у нас стало більше діагностичних можливостей, більше сучасного обладнання, більше методів лабораторної діагностики. Тепер захворювання очей просто починають виявлятися на ранніх стадіях.

Особливо хотілося б зупинитися на захворюваннях очей у дітей. У них пік захворюваності припадає на шкільний вік, тоді, коли починається підвищене зорове навантаження. Зазвичай це вік 8-12 років. У дітей у цей період зростає рівень захворюваності очними недугами. Тому дуже важливо, щоб у цей час проводилися профілактичні огляди в школах. Це допомагає виявити захворювання на ранніх стадіях.

За статистикою, щороку в школах країни виявляється близько 400 тисяч випадків захворювань очей. Це, звичайно ж, пов'язано з багатьма факторами: із зоровим навантаженням, з генетикою. Наприклад, якщо у батьків є міопія, короткозорість, то, швидше за все, вона буде виявлена і в дитини. Ще більшу роль відіграє екологічний фактор та гігієна зору. Гігієнічний фактор у школі - це освітленість парти та дошки, орієнтування вікон у приміщенні, покриття парти, яке не повинно давати відблисків, правильно підібрана висота парти. Усе це має значення і для загального здоров'я дитини, і для її зору.

- Як часто необхідно проводити обстеження очей дітям і дорослим?

- Дітей обов'язково оглядають у пологовому будинку, перед школою, і раз на два роки під час навчання. Для дорослих обов'язковий огляд проводиться вже у 40 років на предмет виникнення глаукоми. Після цього приходити до офтальмолога потрібно раз на три роки: 43, 46 років і так далі.

- А в пологових будинках новонароджених оглядають?

- У кожному пологовому будинку обов'язково працює офтальмолог. Якщо у дитини є якісь видимі проблеми з очима, то офтальмолог відразу приходить на консультацію. При виписці з пологового будинку такий фахівець зобов'язаний оглядати кожну без винятку дитину. Огляд проводять на предмет вроджених патологій: вроджену глаукому або катаракту може бути видно відразу ж. Дуже важливо оперативно виявити захворювання слизової оболонки: кон'юнктивіт, дакріоцистит (непрохідність слізних шляхів). У приблизно 8-10% дітей є така непрохідність. Як правило, вона зникає впродовж першого місяця життя, але якщо цього не відбувається, то ми робимо спеціальне зондування носослізного каналу, відновлюючи прохідність.

- Для чого потрібен огляд дитини в перші дні життя?

- Існує спеціальна програма Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка називається «Зір-2020». Згідно з цією програмою, дитячі офтальмологи світу повинні зменшити кількість сліпих дітей до 2020 року вдвічі. Йдеться про сліпоту, якої можна уникнути. Наприклад, якщо вроджену катаракту вчасно виявити і прооперувати, то сліпота не настане. Те ж саме можна сказати і про глаукому.

Ще один дуже важливий момент - ретинопатія (ураження сітківки) недоношених дітей. Адже зараз життя новонародженого можна зберегти, якщо його вага становить хоча б 500 грамів. Та чим менша вага недоношеної дитини, тим більше у неї усіляких проблем зі здоров'ям, вищий ризик отримати інвалідність. Ретинопатія дуже характерна для недоношених немовлят. Зараз велика увага приділяється будівництву неонатологічних центрів та їх оснащення сучасним обладнанням, особливо ретинальними камерами, які дозволяють проводити повноцінні обстеження.

Уявіть собі, розмір новонародженого вагою 500 грамів, яке у нього крихітне око. А ретинальна камера дозволяє відсканувати таке око і побачити структуру очного дна, дізнатися, чи потрібне оперативне втручання. Проблема в тому, що недоношених діток поміщають у спеціальні кувези, де через високу концентрацію кисню токсичні радикали пошкоджують сітківку. Але, якщо ми вчасно виявляємо таку патологію, то сліпоти вдається уникнути. Ця система у нас поки що тільки будується. Подібне обладнання є у великих клініках Києва, а ще у Харкові, Одесі, Донецьку.

- А як бути жителям маленьких міст, де немає великих сучасних лікарень?

- Справа в тому, що огляди новонароджених обов'язково проводяться і в маленьких містах. Ми регулярно проводимо для лікарів-офтальмологів спеціальні тренінги. У них є спеціальні налобні мікроскопи, які допомагають досліджувати очне дно. Просто ретинальна камера - це більш сучасне обладнання. А ось налобними мікроскопами вміють користуватися всі дитячі офтальмологи.

Колись у нас взагалі не реєструвалася ретинопатія недоношених дітей. І це все через брак обладнання або недостатню кваліфікацію лікарів. У цьому плані ми виглядали приблизно, як Африка, де в багатьох країнах така патологія ще не реєструється. Але зараз в Україні вона впродовж останніх 5 років реєструється, ми піднімаємо цю проблему на рівні держави, регулярно проводимо операції.

- А які проблеми із зором виникають у старших дітей?

- Почнемо з того, що здорова дитина повинна народитися у здорових батьків. Тому мами і тата мають пам'ятати, що якщо у них є проблеми із зором, то необхідно щороку ходити з дитиною до офтальмолога на профілактичні огляди. Ось, наприклад, спадкова короткозорість починає виявлятися приблизно з 8 років.

Ще потрібно звертати увагу на режим дня і на те, скільки часу діти проводять за комп'ютером. Адже у нас батьки дуже часто садовлять дитину за монітор, щоб спокійно займатися своїми справами. Але є норматив, згідно з яким перше знайомство дитини з комп'ютером має проходити у другому чи третьому класі. Займатися вона повинна 15 хвилин або ж, як варіант, два «підходи» по 15 хвилин з перервою у півгодини. У нас же, на жаль, багато дошкільнят необмежено користуються комп'ютером, а потім батьки запитують, чому діти втрачають зір.

Треба пам'ятати, що робота з комп'ютером викликає надмірне зорове навантаження, зокрема, через інфрачервоне випромінювання. Більше того, коли дитина зосереджується на тому, що відбувається на моніторі, вона забуває моргати. Але робити це в ідеалі потрібно 18-20 разів на хвилину. І ось уявіть собі, що дитина зосереджується перед комп'ютером, блимає тільки 2-3 рази на хвилину, очі, звичайно ж, пересихають, внаслідок чого розвивається комп'ютерний зоровий синдром. Це означає, що очі починають свербіти, виникає відчуття, що в око потрапило чужорідне тіло, очі червоніють, що і є першопричиною проблем із зором. Вирішити її можна, виробивши правильний режим роботи з комп'ютером.

Необхідне правильне освітлення і правильно підібрана висота столу, коли зігнуті в ліктях руки вільно лежать на його поверхні. Якщо стіл підібрали не правильно, то у дитини розвивається сколіоз, проблеми з шиєю, а як наслідок - проблеми із зором через порушення правильного «споживання» ока. Кімната для дитини повинна бути максимально світлою, при цьому в ній має бути якомога більше саме природного світла. Для штучного освітлення варто вибирати лампи з жовтим фільтром, а не з білим або синім. Адже білі і сині фільтри дають більший спектр блакитного, а цей колір вважається «токсичним» для очей. Через таке світло вони швидко втомлюються.

- Багато лікарів скаржаться, що пацієнти приходять до них тільки тоді, коли настають серйозні проблеми зі здоров'ям. Стосується це офтальмології? Ігнорують українці профілактичну діагностику?

- Насамперед, потрібно сказати про те, що існують захворювання, від яких людина може осліпнути. До них відносяться ускладнення при цукровому діабеті, глаукома, запущені катаракти, судинні захворювання очного дна.

Наприклад, якщо людина хворіє на діабет, а в Україні налічується близько 2 мільйонів діабетиків, вона, як правило, йде до ендокринолога. Але варто пам'ятати про те, що офтальмолога їй також потрібно відвідувати. Просто при підвищеному рівні цукру в крові судини очного дна розростаються, і людина сліпне через те, що ці посудини закривають сітківку. У такому випадку дуже важливо, щоб офтальмолог вчасно помітив цю проблему. Тоді за допомогою лазерної операції можна стримувати розвиток сліпоти. При діабеті зміни в очному дні починаються приблизно на п'ятому році захворювання.

Якщо говорити про глаукому, то у нас із цим захворюванням на обліку стоїть 250 тисяч людей і у стількох же його ще не виявили. Це за статистикою ВООЗ. Часто люди думають, що йти до лікаря ще рано до тих пір, поки не починають ґрунтовно втрачати зір. З цієї причини до нас часто зверталися люди із запущеними формами цієї хвороби. Тільки в останні три роки, після нашої інформаційної кампанії, почали надходити пацієнти з початковими стадіями глаукоми. Справа в тому, що від глаукоми сліпнуть всі. А завдання офтальмологів у цьому випадку - якомога довше стримувати наступ цієї сліпоти. Це захворювання починає розвиватися після 40 років. Якщо відразу почати лікування, то людина повністю втратить зір через 20-30 років. Якщо лікування не буде, то людина осліпне через 5-7 років.

Для боротьби з цією хворобою дуже важлива рання діагностика. Тим більше, що зараз з'явилося багато приватних клінік, де можна проконсультуватися, а в оптиках є офтальмологічні кабінети, де при підборі очок клієнту зобов'язані перевірити внутрішньоочний тиск, зір, загалом, провести первинну діагностику на наявність глаукоми.

В усьому світі основним засобом лікування глаукоми є спеціальні краплі. У нас шість років тому через велику кількість запущених випадків основним методом лікування був хірургічний. Зараз же ми стаємо ближче до європейських показників, напевно, завдяки інформуванню, підвищенню культури населення, і переважно лікуємо глаукому краплями. Кількість операцій з приводу глаукоми останнім часом зменшилася на 2,5-3 тисячі на рік. Для порівняння, стільки операцій за рік проводять в офтальмологічних відділеннях двох обласних лікарень.

- У зарубіжних медичних виданнях останнім часом з'являються статті про те, що у жителів розвинених країн, і особливо великих міст, почав стрімко падати зір. Що у цьому контексті можна сказати про Україну?

- Загалом, короткозорість - цебич усіх розвинених країн. Якщо порівняти кількість короткозорих людей у столиці України і в обласному центрі, то в Києві ці показники будуть істотно вищі. У великих містах люди зайняті переважно інтелектуальною працею, більше працюють за комп'ютером, більше читають, що веде за собою порушення зорового режиму й акомодації. А через це і настає короткозорість. Знаєте, якби людина постійно дивилася в далечінь, тобто на відстань більше 5 метрів, то короткозорості, напевно, ні в кого б не було. Тому що через це нормальна акомодація очей не порушується.

- А чим загрожує короткозорість?

- Ми поділяємо короткозорість на два види: шкільну і генетичну. Шкільна короткозорість вважається безпечною, рідко буває серйозною і розвивається без ускладнень. А от генетична короткозорість, отримана «у спадок», часто прогресує і супроводжується ускладненнями. Так от, ми боїмося не самої короткозорості, а ускладнень, що виникають: відшарування сітківки і катаракти. Тому всім людям, у яких короткозорість, для профілактики потрібно раз на рік консультуватися в офтальмологічних центрах, де є фахівці з вітреоретинальної патології.

Повторюся, серед жителів великих міст людей з короткозорістю більше. Адже у них переважно зорові навантаження - і в дорослих, і в дітей.

- Кажуть, що міським жителям немає необхідності багато дивитися вдалину, а тому їхній зір стає гіршим. Чи це правда?

- Так, це правда. Наприклад, Японія є чи не світовим лідером по короткозорості. Чому? Тому що в цій країні малі відстані між будинками на вулицях і дуже маленькі за площею квартири, а чим менше приміщення, тим більше зорове навантаження.

- Якщо вже говорити про українців, то які чинники найбільш згубно впливають на наш зір?

- Таких факторів дуже багато. Почати хоча б з екології. На зір впливає чистота повітря, якість питної води. Через забруднене повітря з'являються різні зміни на кон'юнктиві, рогівці, пошкоджуються повіки. Вода, яку ми п'ємо, впливає на якість сльози, що очищає очі.

Особливе значення для здорового зору має зорове навантаження. Погано, коли люди мало відпочивають, коли не роблять зарядку для очей. Чомусь усі хочуть мати гарне тіло і для цього існують фітнес-центри. Але ніхто не думає про те, що зарядка потрібна не тільки для м'язів, але й для очей. Хоча вправи для очей дуже прості: потрібно спрямувати погляд максимально вгору, максимально вниз, максимально вліво і максимально вправо, грубо кажучи, зробити ось такий хрест. Найкраще робити цю вправу вранці, лежачи в ліжку, приблизно 10-20 підходів. Така зарядка покращує кровопостачання ока, допомагає йому повноцінно функціонувати.

- Є переконання, що сучасні комп'ютерні монітори щадять очі. Так чому ж робота за комп'ютером псує зір?

- Сучасні монітори справді не дуже шкодять оку. Але проблема в тому, що коли людина сильно зосереджується на роботі, вона перестає блимати, від чого око пересихає. Унаслідок цього і виникає комп'ютерний зоровий синдром, що псує зір. Також дуже важливо, який фон на комп'ютері, я маю на увазі шпалери робочого столу і колірний фон програм. Загалом, цей фон має бути зеленим або сірим, але у жодному разі не блакитним. Адже, як я вже говорив, від блакитного кольору очі дуже швидко втомлюються. Зняти напругу допомагають перерви в роботі і вправи, що розслаблюють.

- А як щодо гаджетів: смартфонів, планшетів, електронних книг і так далі? Чи безпечні вони?

- Треба розуміти, що основну шкоду зору зараз завдає неправильний режим роботи з будь-якими електронними пристроями. Оптимально, коли гаджет знаходиться приблизно на відстані витягнутої руки від очей. Мінімальна відстань - 33 см від ока. Також важлива правильна поза. Найкраще, коли людина сидить за столом. А ось, коли людина лежить, тоді змінюється форма тіла, через те, що руки втомлюються тримати пристрій, ми непомітно підносимо його все ближче і ближче до очей. Ну і, звичайно ж, текст на екрані повинен бути розбірливий, великий, чіткий, а сам екран не повинен давати збоїв, відблисків, бічних тіней. Але, однозначно, для читання найкраще звичайна паперова книга з матовими сторінками.

- Як позначається на зорі те, що ми часто читаємо у транспорті?

- Читати у транспорті шкідливо тільки тому що під час руху очі змушені постійно адаптуватися до положення книги, постійно змінюється фокус зору. Від цього перенапружується акомодаційний м'яз, що і приносить шкоду. Читати в машині, автобусі, поїзді небезпечно, тому що через трясіння очі дуже швидко втомлюються. А ось в літаку читати можна, тому що там немає суттєвих вібрацій.

- Останнім часом у транспорті, Інтернеті, та й просто на стовпах можна побачити рекламу численних офтальмологічних клінік, які, крім іншого, роблять і хірургічні операції на очах. Як Ви до них ставитеся?

- Я дуже добре ставлюся до великих мереж приватних клінік. Вони вкладають достатньо коштів в обладнання. Загалом, приватна клініка не повинна відрізнятися від державної набором обладнання, діагностичними процедурами, лікувальними процедурами. Якщо клініка має ліцензію на офтальмологію, то вона керується всіма державними документами, наказами МОЗ. Тому я вітаю відкриття великих приватних офтальмологічних клінік, в яких обладнання відповідає європейським стандартам, де працюють лікарі вищої категорії, кандидати медичних наук, доктори наук.

- А що Ви можете сказати про дрібні клініки, майже офтальмологічні кабінеті, які все одно пропонують робити у них хірургічні операції?

- Такі клініки не мають права на життя. Справа в тому, що є наказ МОЗ, в якому є перелік обладнання, яке обов'язково повинно знаходитися у будь-якому офтальмологічному кабінеті. Там 32 найменування. Якщо все це є, то лікар може повноцінно проконсультувати пацієнта, поставити правильний діагноз. Тому всі клініки та кабінети мають бути обладнані, відповідно до цього наказу.

- На що ж орієнтуватися, вибираючи для себе приватну офтальмологічну клініку?

- Важко сказати. Провідні фахівці офтальмологи нашої країни все таки працюють у державних клініках. Але вони можуть поєднувати це з роботою у приватних лікарнях. Ось у нас, у «Центрі мікрохірургії ока», 126 лікарів. Серед них 5 докторів наук, професорів, 12 доцентів, 30 кандидатів медичних наук, багато лікарів вищої категорії. У нас є можливість зробити повноцінний консиліум. А в приватних клініках найчастіше працює 1-2 кваліфіковані лікарі. Як би там не було, у клініці будь-якої форми власності лікарі працюють за єдиним протоколом лікування МОЗ. Я б сказав, що орієнтуватися треба і на клініку, і на її обладнання, і на сучасність цього обладнання, і на підготовку фахівців.

- Зараз досить модними є лазерні методи лікування. Мовляв, такі операції переносяться на диво легко, без тривалого відновлення. Це так?

- Справа в тому, що лазер - це, по суті, хірургічний ніж. Кожен хірург знає, що при будь-якій операції є певний відсоток ускладнень. Наші провідні фахівці цю інформацію від пацієнтів не приховують.

Є екстрені операції, які потрібно робити дуже швидко, а є втручання, з якими можна почекати. Але пацієнт повинен сам погодитися на оперативне втручання, якщо тільки це не екстрена хірургія. До речі, відмінність державних клінік від приватних і полягає в тому, що ми, напевно, більше говоримо про ускладнення.

Що стосується саме лазерних методів, то це не зовсім корекція, це ексимерна хірургія, яка передбачає випарювання рогівки хірургічним лазером. Зараз з'явилася фемтосекундна корекція, вона більш щадна. Це операція всередині рогівки: відбувається викроювання частинки, яка відповідає тій чи іншій діоптрійності. Такий метод менш травматичний.

До речі, сучасні методики передбачають тільки крапельне знеболювання. Тобто, для анестезії ми не робимо укол під око, а просто капаємо спеціальні краплі. Але варто пам'ятати, що всі операції травмують орган зору. Втім, якщо немає ускладнень, то катаракта зараз оперується за 5 хвилин, глаукома - за 15-20 хвилин. Найсучасніший метод лікування катаракти на сьогодні - це ультразвукове видалення катаракти з лазерною технологією фемтосекундної корекції на рогівці. По суті, половину операції робить комп'ютер. Помилки практично не може бути. Завдяки цьому ми мінімізували ризик ускладнень.

- Що потрібно обов'язково знати людині, яка хоче зробити лазерну операцію, скажімо, для корекції короткозорості?

- При короткозорості дуже важливі показання до ексімерної корекції. Справа у тому, що в усьому світі ця операція вважається косметичною. Але є і медичні показання. Ось, коли у людини одне око бачить добре, а друге короткозоре, у неї є кілька виходів: або носити одну контактну лінзу, або дуже незручні окуляри, або робити операцію. Також показанням є складний астигматизм - неправильна будова рогівки, через яку людина неправильно орієнтується в просторі, у неї порушено фокусування зору. Буває, що після тривалого використання контактних лінз розвивається непереносимість або порушується живлення роговиці. Це також є показанням до ексимерної корекції.

Але насправді, саме медичних показань не так вже й багато. Переважно люди, у яких короткозорість, просто не хочуть або не можуть носити окуляри. Правда, знову-таки, будь-які оперативні втручання мають ускладнення. Іноді їх провокує неправильна діагностика, недостатнє обстеження перед операцією. Обов'язково потрібно правильно поміряти товщину рогівки, глибину передньої камери, довжину осі ока. Після цього лікар повинен бути впевнений, що товщина рогівки достатня, що після операції у пацієнта не буде нападу глаукоми. У цьому випадку операція пройде успішно. Головне, щоб клініка була ліцензована, а у хірурга була вища категорія з офтальмології.

- А чи є протипоказання?

- Так. Насамперед, протипоказанням до лазерної корекції короткозорості є тонка рогівка, менше 500 мікрон, а також вузький кут передньої камери ока, наявність глаукоми, дистрофічні процеси на сітківці, свіжі розриви, відшарування сітківки. Ще одне протипоказання - прогресуюча короткозорість. Тобто, людина зробить операцію, а через рік зір у неї знову погіршиться. Як варіант, тоді можна буде зробити ще одне втручання, якщо рогівка досить товста.

- А чи є якісь альтернативні методи, наприклад, спеціальні нічні лінзи, які корегують, вправи і так далі?

- Ці лінзи - спірний момент. Я вважаю, що вони все таки повинні «плавати», а не тиснути на око. Лінзи нічного носіння тиснуть на рогівку, тим самим компенсуючи наявний «мінус». Адже звичайні контактні лінзи «плавають» на оці і ні на що не тиснуть, нічому не заважають. А вже якщо на звичайні лінзи йде якась реакція або є індивідуальна непереносимість, тоді можна говорити про ексимерну корекцію або ж імплантацію лінзи всередину ока, але ця технологія більш небезпечна.

Спеціальні вправи дають добрі результати тільки в дитячому віці, на початкових стадіях захворювання або при слабкій короткозорості, до 3 діоптрій. У цьому випадку зір поліпшується саме на той час, поки людина інтенсивно робить ці вправи. Вони хороші тільки як терапія.

Валентина Дудко,