На сьогодні не існує альтернатив и заходам, які пропонує уряд України під час проведення пенсійної реформи, але без кроків, направлених на збалансування бюджету пенсійного фонду, жодна реформа не може бути успішною. Так вважає директор Всесвітнього банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер.

«Україна має найбільшу в світі частку витрат на пенсії - 18% від ВВП у 2010 році. А також один з найвищих рівнів пенсійних внесків в Європі, що становить 35% валової зарплати. І, незважаючи на це, у 2010 році до Пенсійного фонду було перераховано з бюджету суму, рівнозначну 7% від ВВП», - зазначив Райзер, повідомляє «ЛIГАБiзнесIнформ».

За словами представника Всесвітнього банку, якщо нічого не робити, становище погіршуватиметься й далі. «Через 10 років на кожного працюючого буде один пенсіонер, а згідно з прогнозами частка працездатного населення надалі тільки зменшуватиметься. Без проведення необхідних коригувань нинішня пенсійна система залишиться фінансово нежиттєздатною», - зазначив він.

Райзер вважає, що існують три можливі шляхи вирішення цієї проблеми: або урізати пенсії, або збільшувати розмір пенсійних внесків, або заохочувати працюючих довше залишатися на ринку праці. «З огляду на невеликий розмір середньої пенсії, зменшення пенсій не є варіантом. Збільшення розмірів внесків також неприйнятно, адже вони і так досить високі і їх підвищення сприяти ме подальшому зростанню тіньової економіки», - сказано в статті.

На думку Райзера, шлях до вирішення проблеми полягає в тому, щоб заохочувати співробітників працювати довше, а також зменшувати витрати, пов'язані з виплатою спеціальних пенсій, які здійснюються за рахунок трансфертів з бюджету. Саме такі заходи і містяться у підготовлених урядом законодавчих пропозиціях, зазначив він.

Директор Всесвітнього банку в Україні, Білорусі та Молдові зазначає, що починаючи з 2012 року запропоновані урядом заходи дозволять щорічно економити пенсійні витрати в сумі що приблизно дорівнює 1,5% ВВП. А до 2015 року взагалі зникне необхідність бюджетного фінансування дефіциту Пенсійного фонду, вважає він.

Зокрема, за словами Райзера, висловлюється думка, що введення так званого «другого рівня», в рамках якого прац івники платять внески на персональні накопичувальні рахунки і з них надалі отримують пенсію пропорційно зробленим внескам, створить стимули для більш чесного звіту про зарплати і поліпшить дисципліну щодо сплати внесків. «Це може стати реальністю, але лише за умови, якщо платники внесків будуть упевнені в тому, що їхнім накопиченням нічого не загрожує і вони інвестовані належним чином. Це, у свою чергу, вимагає створення належних інституційних передумов і функціонуючих ринків капіталу. Досвід впровадження багаторівневих пенсійних систем у світі свідчить про існування значних ризиків, пов'язаних з передчасним введенням обов'язкових накопичувальних пенсійних схем. Втім, хоч би якою була перспектива наступного етапу пенсійної реформи, без перших кроків, спрямованих на збалансування бюджету пенсійного фонду, жодна реформа не може бути успішною», - зазначає експерт.

«На наше переконання, не існує альтернатив и заходам, які пропонує уряд. Вони є фінансово відповідальними, соціально збалансованими і закладають фундамент для пенсійної системи, що дає можливість виплачувати пенсії не тільки нинішнім, а й майбутнім пенсіонерам», - підкреслив Райзер.

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

617