Росія не визнає кордони з Україною

В Росії і України, як і раніше, зберігаються розбіжності з питання розмежування в керченській протоці, заявив статс-секретар – заступник глави МЗС РФ Григорій Карасін.

Відповідаючи на запитання про те, як просуваються російсько-українські переговори щодо азово-керченської проблематики, заступник міністра сказав: «Непросто». «Але ми не чекаємо, що питання розмежування, особливо в Керченській протоці, буде вирішено легко і швидко», - відзначив він в інтерв'ю газеті «Известия», опублікованому в четвер.

За словами високопоставленого дипломата, «камінь спотикання тут - позиція наших українських партнерів, які намагаються довести, що між колишніми радянськими республіками - РРФСР і Україною – був якийсь адміністративний кордон у Керченській протоці».

«Російська ж сторона відзначає, що в Радянському Союзі між союзними республіками по акваторії внутрішніх морських вод адміністративні кордони не встановлювалися», - нагадав він. «Тому, - продовжив Карасін, - не було і немає ніяких легітимних документів союзного або республіканського рівня, які фіксували б лінію розмежування у водах Азовського моря і Керченської протоки», передає «Інтерфакс-Україна».

«У зв'язку з цим цілком зрозуміло, що Росія не може визнати встановлену українською стороною в 1999 році в односторонньому порядку т. з. «лінію охорони державного кордону» у вказаних водах», - підкреслив він.

Проте, як відзначив Карасін, Росія, як і раніше, налаштована «конструктивно працювати з українськими партнерами, шукати розв'язки щодо врегулювання всієї проблематики, пов'язаної з Азовським морем і Керченською протокою».

«В міжнародному морському праві чимало прикладів того, як різні держави знаходили можливості не розмежування, а спільного використовування морських акваторій, що їх розділяють», - сказав високопоставлений дипломат.

За його словами, російська сторона «вважала б оптимальним створення тут режиму спільного використовування протоки з можливим встановленням узгодженого пояса територіальних вод уздовж узбережжя обох держав». «Таке рішення, як нам здається, цілком сприяло б зміцненню дружби і співпраці з братською Україною», - сказав Карасін.