МЗС Росії дратує переклад фільмів на українську мову

Міністерство закордонних справ Російської Федерації критикує рішення Конституційного Суду України про необхідність дублювання або субтитрування на українську мову фільмів іноземного, в т.ч. російського, виробництва. Про це говориться в коментарі Департаменту інформації і друку МЗС Росії у зв'язку з рішенням КС України про дублювання українською мовою фільмів іноземного виробництва.

«Викликає занепокоєння недавнє рішення Конституційного суду України про необхідність дублювання або субтитрування українською мовою фільмів іноземного (в т.ч. російського) виробництва, що надходять у кінопрокат України», - гвориться в коментарі. На думку російського МЗС, «це з'явилося черговим підтвердженням небажання української влади повністю і сумлінно виконувати свої міжнародні зобов'язання. Дії, що робляться в галузі кінематографії не відповідають п.4 ст. 11 Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, що передбачає заохочення владою розповсюдження кінопродукції на мовах меншин».
МЗС РФ «турбує і загальна ситуація з здійсненням Україною Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Наприклад, ухвалені відповідно до Хартії рішення обласної і міської влади низки регіонів України про надання російській мові статусу регіональної визнані не відповідними Конституції країни і опротестовані прокуратурою», передає «УНІАН».

У коментарі російське МЗС «змушене» констатувати, що Україна «знову намагається проігнорувати міжнародні зобов'язання держав «утримуватися від дій, які позбавили б угоду її об'єкту і мети, якщо вона (держава) підписала угоду».

Як раніше повідомляв ForUm, з 24 грудня 2007 р. всі іноземні фільми повинні дублюватися або озвучуватися тільки українською мовою.
Таке рішення ухвалив Конституційний Суд.

Державна служба кінематографії відтепер не має права давати дозвіл на демонстрацію фільму, якщо він не дублюється, озвучений або немає субтитрів українською мовою. Причому це стосується всіх фільмокопій без виключення.

Проте, на думку КС, ця норма не порушує прав національних меншин. За словами судді КС Петра Стецюка, КС це питання і не розглядав, оскільки суб'єкт подання просив розтлумачити тільки частину ст. 14 закону про кінематографію, в якій мова йде про застосуванні державної мови. 60 народних депутатів, які звернулися до КС, не просили суд розтлумачити слова «або озвучені, або субтитруйовані мовами національних меншин». Стецюк висловив думку, що потреби національних меншин можна було б задовольнити шляхом субтитрування декількох копій фільму при збереженні мови національної меншини в самому фільмі.