30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу (з 1954 р.), в Індії – День пам'яті борців за незалежність Встановлений у зв'язку із загибеллю Махатма Ганді. В історії день ознаменований укладенням Угоди про перемир'я на 13 років і 6 місяців між Державою Російською і Польською на з'їзді в селі Андрусове (1667), угодою союзу між Англією і Японією проти Росії (1902), прийняттям другої Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937) і відкриттям першого фестивалю італійської пісні в Сан-Ремо (1951). Православна церква сьогодні шанує пам'ять Преподобного Антонія Великого.
Цього дня в 1901 році у Львові Андрій Шептицький став галицьким митрополитом. Митрополит А.Шептицький зіграв неабияку роль у багатьох історичних подіях, що супроводжували його довге, насичене випробуваннями життя. Він народився в 1865 році в полонізованій сім'ї українських аристократів. Його батьки були дуже здивовані вибором сина, який став на шлях чернечого служіння греко-католицької церкви. Можливо, саме знатне походження допомагало Шептицькому знаходити спільну мову з сильними світу цього. Взаємостосунки митрополита і папи римського стали однією з найважливіших сторінок в історії греко-католицької церкви і привели до підвищення її суспільно-політичного статусу.
Ставши главою греко-католиків України, А.Шептицький напружено працював над втіленням головної ідеї свого життя — об'єднання християнських церков України. Роздумуючи про шляхи виконання цієї ідеї, митрополит зустрів німецьку окупацію краю. Мабуть, Шептицький вважав, що німецька присутність зможе забезпечити територіальну цілісність України. Тим паче, що в перші дні вступу Червоної Армії в 1939 році почалися розстріли представників аристократичних прізвищ, інтелігенції і духівництва (експлуататорів, в більшовицькому розумінні ), жертвою яких став молодший брат митрополита і інші родичі.
Після відступу радянських військ, 1 липня 1941 митрополит поблагословив проголошення незалежності української держави, чекаючи уряд розумний, який би піклувався про всіх громадян України, не дивлячись на національність, віросповідання і соціальне положення. Німецькі війська, що увійшли до міста, повалили владу Української народної республіки і приєднали Галичину до німецького генерал-губернаторства. Хоча митрополит вітав Німеччину як визволителя від радянського атеїстичного режиму, що забрав життя десятків тисяч галичан, дуже скоро він переконався, що гітлерівці за своєю природою такі ж насильники, що і комуністи.
З початком Другої світової війни і вторгненням військ Німеччини і Радянського Союзу на територію Польської республіки, митрополит закликав українців не брати участь у війні ні з якої сторони. Під час війни за його вказівкою в монастирях ховали єврейських дітей від фашистів. В Соборі Святого Юра знайшли притулок два рабини. В своєму зверненні до вождів Рейху митрополит вимагав припинити винищування євреїв, засудив християн, що брали участь у цих звірствах.
Він спробував зупинити фашистський терор своїми протестами. Гестапо не переслідувало його через те, що розправа із стариком в інвалідному кріслі посварила б німецьку владу з українським повстанським рухом, на який вони спиралися в боротьбі з польськими партизанами. В січні 1942 митрополит підписав послання українських національних діячів Гітлеру з протестом проти німецької політики на Сході. Наступного місяця він у листі рейсфюреру Гіммлеру протестував проти винищування євреїв. 29 серпня він написав лист папі Пію XII із засудженням політики Гітлера, 21 листопада в пастирському посланні «Не вбий» він засудив всяке вбивство.
В лютому 1944 року він опублікував у підпільній газеті Фронту відродження Польщі послання «Мир у Господі», де заради християнської любові, цивілізованості і національної гідності закликав поляків і українців припинити братовбивчий конфлікт.
З наступом радянських військ всі українські православні єпископи покинули свої кафедри і тікали до Європи. Митрополит залишився. 27 серпня 1944 року Львів зайняли радянські війська. Митрополит звернувся до Української повстанської армії припинити озброєну боротьбу .
1 листопада Андрій, митрополит Галицький помер. Похорони відбулися в неділю 5 листопада, труна була встановлена в крипті Собору Св. Юра. Був вінок і від радвлади.
Православні іменини: Антон, Євлампія, Серафіма.
В народі цей день називають Антон Перезимник. Перезимник обнадіє, зігріє, а потім обдурить - все замерзне. Тепло на Антона на один день, потім знову мороз. Хитрий Антон з усіх боків. В Україні – день Панаса, один з найхолодніших днів у році. Остерігалися навіть виходити на вулицю з будинку. З Панасовими морозами жарти погані.
Цього дня:
1649 Страта англійського короля Карла I. Англія оголошується республікою.
1667 Укладається Андрусівська угода про перемир'я між Росією і Речу Посполитою (на 13,5 років), що закінчила російсько-польську війну 1654-1667. Росії повернені Смоленське і Чернігівське воєводства. Польща визнає возз'єднання з Росією Лівобережної України. Білорусь і Правобережна Україна (за винятком Києва) залишаються польськими володіннями.
1868 В Києві засновано перше музичне училище.
1918 Центральна Рада ухвалила створити добровольчу українську армію.
1930 Запуск першого в світі радіозонда для дослідження атмосфери.
1930 В Москві заборонений дзвоновий дзвін.
1933 Призначення Гітлера рейхсканцлером і встановлення диктатури націонал-соціалістів у Німеччині.
1937 Прийнята Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки.
1943 Сформовано Управління зв'язку НКВД для експлуатації і охорони ліній урядового зв'язку.
1951 Відкривається перший фестиваль італійської пісні в Сан-Ремо.
1958 22-річний Yves Saint Lauren проводить свій перший великий показ мод у Парижі.
1990 Хірурги з лікарні Гая, Лондон, проводять першу пересадку плоду в черево матері.
30 січня народилися:
1848 Фердинанд Манліхер (1848 - 1904), австрійський інженер, конструктор магазинної і автоматичної гвинтівок, автоматичного пістолета.
1872 Гліб Євгенійович Котельников (1872 - 22.11.1944), творець парашута (1911).
1882 Франклін Делано Рузвельт, (1882 - 12.4.1945) 32-й президент США
1900 Максим Дунаєвський, композитор, сприяв становленню офіційного радянського мистецтва 30-х - 50-х років.
1901 Георгій Ушаков, дослідник Арктики.
1912 Олександр Марінеско (1912 - 25.11.1963), легендарний підводник, особистий ворог Гітлера.
1923 Леонід Гайдай, народний артист СРСР, кінорежисер («Самогонники», «Операція «Ы», «Кавказька полонянка», «Діамантова рука», «12 стільців», «Іван Васильович змінює професію» і ін.)
1938 Іслам Каримов, президент Узбекистану.
Павленко: Наші олімпійці стали заручниками політики 
|
|
