Україна проти Лужкова і Затуліна. Шоу триває?

У минулі святкові дні представники російської влади знову відрізнилися на українській землі. Цього разу 11 травня в Севастополі мер Москви Юрій Лужков, який приїхав на урочистості на честь 225-річчя Чорноморського флоту РФ, поздоровляючи моряків, не стримався і в кращих традиціях росіян розповів, що Росія вирішуватиме питання державної приналежності Севастополя на користь свого «державного права». А напередодні українська служба безпеки в аеропорту, діючи на випередження, зробила Юрієві Михайловичеві «останнє китайське попередження», щоб він контролював свої вислови на адресу України. Але не винесла душа поета, і «Остапа понесло». «Це питання залишилося невирішеним, і ми його вирішуватимемо. Ми його вирішуватимемо на користь тих державних позицій і того державного права, яке має Росія по відношенню до своєї військово-морської бази - Севастополя», - сказав Лужков і додав, що в 1948 році Севастополь став містом державного підпорядкування, а «в 1954 році місто не увійшло до числа тих областей, тих територій, які Хрущов передав Україні». Не обійшлося і без улюбленої теми Ющенка – НАТО. «Хіба це правильно - в результаті політики і позиції влади України рухати Україну в НАТО? Це відповідає тому, що хочуть наші народи? Ні, не відповідає», - обурився Лужков.

Після такого «кроку конем», СБУ із спокійною душею втілила в життя своє попередження і оголосила мера Москви персоною нон грата. Мовляв, за що боролися – на те і напоролися. Не залишився стояти осторонь і вітчизняне МЗС, заявивши вустами свого прес-секретаря Василя Кирилича, який розцінює заяви мера Москви про Севастополь «як сплановану акцію, направлену на підрив позитивної динаміки українсько-російських відносин». «Заяви Лужкова розцінюємо як крок, який нагнітає напругу в суспільстві і ускладнює перспективу українсько-російського партнерства», - підкреслив «голос» МЗС. За словами Кирилича, українське міністерство закордонних справ не розглядає дану заяву як офіційну позицію і в той же час сподівається, що офіційні органи влади Російській Федерації певним чином спростують її.

Заворушилися і російські діячі. Перший президент СРСР Михайло Горбачов нагадав, що російській владі потрібно уникати заяв, що приводять до погіршень відносин з Україною. «Нам потрібні інші розмови, інший діалог.Ми винні дуже дбайливо відноситися до наших відносин з братським українським народом. Треба робити все так, щоб відносини з українським народом не погіршувалися», - сказав він. А ось «брат по нещастю» Лужкова, гроза української влади Володимир Жириновський підтримав свого колегу: «За всіма законами це місто (Севастополь – ред.) належить Росії, і всі правові документи на нашому боці». Він додав, що політична заява не може бути підставою для заборони на в'їзд до іншої держави. «Заборона на в'їзд зазвичай здійснюється відносно контрабандистів, шпигунів, інших осіб, пов'язаних з якимись протиправними діями, а тут - позиція», - вважає віце-спікер Держдуми.

Українські ж політики по-різному зустріли висловлювання російського столичного мера. Одні засудили Юрія Михайловича, а інші здивувалися, чому це, власне, йому не можна тепер до нас приїжджати?! «Сама ця практика із заборонами на в'їзди мені не подобається. Що б Лужков не говорив, він, по-перше, - не терорист і не злочинець якийсь, а по-друге, він не представляв державну позицію країни», - прокоментував ситуацію народний депутат з ПР Володимир Сівкович. Крім того, в Партії регіонів вважають, що, можливо, московського градоначальника здолали емоції. «Я непогано особисто знаю Юрія Михайловича. Взагалі-то він дуже стримана людина в особистих спілкуваннях. Те, що він заявляє публічно, можливо, це емоційна заява», - зокрема заявив зам Януковича Олександр Єфремов.

Правда, СБУ не зупинилася на досягнутому і, вирішивши, гуляти так гуляти, письмово попередила депутата російської Держдуми Костянтина Затуліна від різких заяв у бік України. Важливо, що ця фігура давно не дає спокою українським «СБУшникам»… Першим показовим виступом була заборона на в'їзд Затуліна до України 3 червня 2006 року. Скандал розгорнувся не на жарт. Справа дійшла навіть до Європейського суду з прав людини, завдяки якій опальний росіянин хотів відшкодувати нанесений йому моральний збиток. Пізніше все стало на свої місця, і Костянтину Федоровичеві в 2007-му показали «зелену картку» - практично «Wellcome to Ukraine».

Швидше за все, і на цей раз позиція української сцепслужби не здивувала Затуліна. «СБУ нічого нового не придумала. Кожного разу, наступаючи на ті ж граблі, приступають до дій, через якийсь час стає ясно, що Росія реагує на це і вдається до відповідних заходів, тому ці дії доводиться згортати. Так уже було в 2007 році, після того, як у 2006 році потренувалися на цілому ряду росіян, у тому числі і на мені, були оголошені персонами нон грата Порошенко, Жулинський і так далі. Після цього Президента Ющенка відвідала рятівна думка, що треба відмовитися від такої практики», - прокоментував він ForUm’у ситуацію, що склалася. Депутат Держдуми підкреслив, що ніколи не робив антиукраїнських заяв. «Я виступав проти діючої влади України. Якщо влада України у дусі Людовика XIV вважає, що держава – це вона, то тоді кожна моя критика на адресу Ющенка є замахом на Україну і антиукраїнським висловленням. Мені здається, абсолютно дарма влада України ототожнює себе на всі 100 % з державою, а тим більше з українським народом», - пояснив Затулін.

Чи вважатиме СБУ чергову його заяву антиукраїнською – питання часу. Судячи з усього, чекати залишилося недовго.

Ольга Москалюк