Президент підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України», яким запровадив адміністративну і кримінальну відповідальність (від штрафу до 7 років в'язниці) за зберігання порнографії (раніше вона передбачалася тільки за виготовлення і збут). Щоправда, у новому трактуванні статті 301 КК йдеться про зберігання з метою збуту, але юристи зазначають, що відрізнити зберігання в особистих цілях від зберігання з метою продажу практично неможливо.
Інформація про те, що закон повернено з підписом Президента 26 червня, з'явилася на сайті Верховної Ради.
Таке трактування викликало нарікання навіть у далекої від лібералізму Нацради з телебачення і радіомовлення, яка закликала Президента ветувати закон. Сумніву у доцільності запровадження відповідальності за зберігання порнографії висловлював і глава МВС Луценко, який пообіцяв любителям порно, що міліція не буде особливо завзято шукати його по квартирах.
Мінюст тим часом дав своє тлумачення закону — за яке порно можна карати, а за яке - не можна. Воно таке: у кожному випадку правоооронці повинні довести, що особа, яка зберігає порнуху (журнали, відео, фото, у тому числі й у комп'ютері), хотіла її продавати або поширювати безкоштовно. Доказами можуть слугувати наявність у будинку або офісі великої кількості копій одного твору. А ось якщо у вас удома є журнал або DVD з «полуничкою», за це нічого не буде. Також дозволено зберігати порно у медичних цілях, адже воно використовується лікарями при дослідженнях функціонування репродуктивної системи хворих.
Але пояснення Мінюсту все ж таки залишило лазівку: мету зберігання визначатимуть правоохоронні органи.
Як раніше відповів ForUm'у на запитання, чи дійсно під статтю може потрапити будь-хто, у кого є, наприклад, відео «з полуничкою», народний депутат із ПР, член комітету ВРУ з питань правосуддя Вадим Колесніченко, оскільки в українському законодавстві немає чіткого визначення порнографії, а прийнятий закон не продуманий «до коми», під нього може підпасти будь-яка людина, у якої зберігається та чи інша продукція еротичного змісту.
«Згідно з прийнятим законом, формально можна притягати будь-кого до кримінальної відповідальності, і нехай ця людина потім скільки хоче доводить, чому і навіщо у неї були ці журнали або касети – просто так чи з метою розповсюдження», - зокрема, сказав політик.
Колесніченко підкреслив, що спочатку суть прийнятого закону полягала у захисті дітей, але у підсумку «все вийшло як завжди».
«Ми знаємо, як у нас за допомогою неточностей у Конституції можна зруйнувати систему управління країни. Є норма, яка стосується дитячої порнографії і зберігання порнографії з метою розповсюдження, тому частина перша статті 301 ніяк не відповідає міжнародним правовим зобов'язанням. Крім того, настільки нечітко розмиті поняття «порнографічний виріб» і «матеріали», що як правоохоронцям захочеться – так і буде».
Водночас, один із авторів резонансного законопроекту, народний депутат-«самооборонець» Геннадій Москаль вважає спалах народного обурення «істерикою». Про це він заявив в інтерв'ю кореспонденту ForUm’у.
«У нас завжди так: що глухий не дочув – додумає. Вихопили слово «зберігання», не дочитали до кінця, або не зрозуміли, що у законі написано про «зберігання з метою демонстрації стороннім людям», що означає створення домашніх порно-студій і демонстрацій фільмів у режимі реального часу», - пояснив політик.
Він підкреслив, що Закон «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України (щодо захисту суспільної моралі)» жодним чином не передбачає посягання на приватне життя співвітчизників.
За матеріалами «Сьогодні», «Газета по-киевски», соб. инф.
ЧИТАЙТЕ НА ТЕМУ: СЕКС В УКРАЇНІ… ЗАБОРОНИЛИ