Нарешті з'явився текст коаліційної угоди, на який тут же радісно накинулися аналітики і просто небайдужі громадяни. Жити за ним доведеться всім нам й уже дуже скоро. Але хробак сумніву починає гризти прямо з преамбули, де метою позначені такі знайомі за попередніми урядовими програмами подолання бідності та зниження безробіття.

За всіма прогнозами ми досить упевнено входимо в інфляційну спіраль, яка вкрай рідко супроводжується інвестиційною активністю. А це значить, що про зростання економіки, і про її сприятливий вплив на соціальну сферу говорити не доводиться. Тим не менш, це не зупинило коаліцію від роздачі обіцянок.

Перша ж проблема – збільшення окладів військовослужбовців. Українська армія, яка стрімко скорочувалася у попередні роки, на кінець минулого року налічувала понад 120 тисяч бійців, не враховуючи цивільних осіб. А зараз і того більше. Враховуючи, що для «підвищення престижу і мотивації проходження військової служби» потрібно підвищити оклади як мінімум удвічі, то збільшення армії легко може внести плюс 8-10 мільярдів на видатки бюджету. І це тільки на оклади, адже є ще імпортна амуніція, вартість якої різко зросла внаслідок девальвації гривні. Таким чином нешкідливий пункт 2.8 угоди коштує приблизно стільки ж, скільки і VAB банк, який пішов у небуття минулого тижня. Виплата вкладникам якого від того ж держбюджету приблизно стільки ж і потребуватиме. Однак, повернемося до угоди.

Реформування органів правопорядку порадувало стрункістю і відсутністю зайвих фінансових запитів. Можливо, позначається позитивний досвід Грузії в цьому питанні. Залишилося тільки сподіватися, що нашим новим «детективам», «національним» і «муніципальним поліцейським» (це всі терміни з угоди) США і ЄС допоможуть так само, як допомогли свого часу грузинам. Водночас здивувало тільки створення Державного бюро розслідувань - тут автори явно переглянули на ніч фільм про Джейсона Борна. Інакше складно зрозуміти, навіщо в країні, яка намагається заощаджувати, потрібно створювати силову одиницю, що дублює СБУ і МВС. І це ще не все. З січня 2015 року створюється Національне антикорупційне бюро і, щоб закріпити бажаний результат, через квартал, Національне агентство з питань перешкоджання корупції. Задумка авторів Угоди, ймовірно, була такою: хабарник знаходить «дах» в особі однієї організації і тут же «прихлопується» співробітниками іншої. Про те, що незабаром з'являться фахівці «з комплексного вирішення антикорупційних питань» ми поки підказувати не будемо.

Реформа публічних фінансів написана чи то молодими лідерами з ASPEN-Україна, чи то аудиторами «великої четвірки». Тому що питанням «не вкради» приділяється значно більше уваги, ніж «зароби». Також прописана досить прогнозована і, в принципі, приваблива для авторів ідея децентралізації. Насправді, не вони ж повинні вирішувати проблеми місцевих бюджетів.

В той же час забезпеченню прискореного економічного розвитку присвячена всього одна сторінка. Схоже, прискорення має піти само собою і заважати йому не потрібно. Хіба що варто розвинути інноваційну інфраструктуру і забезпечити міжнародне просування вітчизняних виробників, що, звичайно, нісенітниця з точки зору авторів документа, і не вимагає деталізації.

Регуляторній політиці приділено значно більше уваги. Тут і зменшення інформації, яка подається в антимонопольні органи, і ліквідація корупційної складової в адмініструванні податків, і податковий компроміс. Без сумніву, мінфінівці з аналітиками парламентських комітетів не одну дисертацію захистять на цю тему і не в одну закордонну поїздку з'їздять. Водночас здивував украй низький рівень радикалізму в податковій сфері. ПДВ не прибрали, формулювання про скорочення податків якісь мляві. Про реформу законодавства у сфері трудових відносин і зовсім нічого прочитати не вдалося. Майбутні коаліціанти обмежилися фразою «ухвалення трудового кодексу». Якщо кодексу в поточній редакції, тоді, сподіваюся, регіонали Стоян і Сухий отримають авторську премію за його написання. Вони старалися.

І, чим далі до фінішу, тим більш традиційним стає документ. Наприклад, у реформах фінансового сектору згадують про нашумілу минулого року боротьбу з фінансовими пірамідами. А підтримка сільгоспвиробників передбачає збереження до 2018 року поточної системи оподаткування. В енергетиці – перехресне субсидування пропонують проводити не поспішаючи протягом 2015-17 років, а про радикальне підвищення тарифів взагалі якось замовчують. Ймовірно, з НАК «Нафтогаз» уже все добре і колишніх дисбалансів у його фінансуванні немає і сліду. Також добре у нас з дорогами та енергоефективністю.

Житлово-комунальна сфера радує новизною. Акцент зроблений на прозорості, наприклад, тепер можна буде дізнатися про справжніх власників сусідських квартир. Також можна буде самостійно визначати, хто отримує тепло безпосередньо від міськенерго, а хто через посередника. Однак при цьому на 100% оплату за газ, теплову енергію та воду українці перейдуть тільки до 2017 року. Таким чином, автори передають привіт балансу НАК «Нафтогаз» ще раз.

Тим часом спроба знайти розділ з грошово-кредитної політики або банківського сектору успіхом не увінчалася. Тут пояснень може бути два: або у нас в цій сфері вже усе добре, або ця сфера взагалі лежить поза коаліційною угодою, тобто її доля вирішуватиметься на вулиці Банковій. Не вдалося знайти відповідь на головне питання – де майбутня коаліція збирається брати гроші на виконання обіцянок і фінансування нових державних органів. Тому, з одного боку, і хочеться побажати коаліції успіхів, але, з іншого, зробити це щиро ніяк не виходить.

Андрій Іваненко, ForUm

Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом

213